Далі ретроспективу наших походів мали б продовжити Бакота, Джурин (Дівочі сльози), кілька велопоїздок Львівщиною, але їх більш-менш детально я описував на «Блозі ні про що», а Маняк-Воробус — в себе. Повторюватися тут не бачу змісту, тому з минулими подорожами закінчую і переходжу до майбутніх:
На вихідні перед днем туризму (хто не знає: його відзначають 27 вересня) зібралися ми сходити в Горгани. Частина народу поїхала на умовлене місце ще в п’ятницю, а ми в суботу рано-раненько запакувалися в автобус, по дорозі підхопили стрийський філіал нашої тур-банди, і вже за кілька годин та перша група розказувала нам по мобільному по яких ґрунтових дорогах нам їхати. Ще кільканадцять хвилин наш автобус пробирався по лісовій дорозі, аж доки водій сказав «Все!Далі не поїду!»
Проте він і так завіз нас досить близько до табору і за кілька хвилин наші друзі вже показували нам дорогу наживо.
Технічні роботи собі йдуть, але як то кажуть «Пора і честь знати».
Згадувати почну з подій, які відбулися останніми (поки про них ще щось трохи пам’ятаю ;-) ).
Отже в нічку на 15 жовтня минулого (2011) року ми погрузилися в автобус і рушили по маршруту «Львів–Косів–Шешори–Космач». Частина банди їхала туди не вперше (а дехто і не вдруге), тому основні місця зупинки собі більш–менш уявляли.
Тут вже була стаття-привітання, але в процесі експериментів з коментувалками я її грохнув :-) .
Короткий її зміст: цей сайт понад рік пролежав незаслужено забутим, хоча за цей час ми відвідали багато цікавих місць. Про них варто розказати. Також непогано мати місце, де можна централізовано обговорювати підготовку до майбутніх подорожей та самі подорожі, не прив’язуючись до соціальних мереж.
Зараз, поки я підганяю шаблон від форуму phpBB до Jooml'и реєстрація нових користувачів закрита, але ви тим часом можете перечитати старі повідомлення на форумі, а зареєстровані користувачі навіть можуть ввійти і писати коментарі.